Оренда і ремонт квартири під офіс без переведення її в нежитловий фонд: визначаємо валові витрати

Оренда підприємством і ремонт квартир під офіс у фізичної особи - явище досить поширене, причому часто це відбувається без переведення житлового приміщення в нежитловий фонд.

Сплачуючи орендні платежі за такий об'єкт, незалежно від його статусу, платник податку звичайно ж розраховує на можливість віднесення їх до складу валових витрат на підставі п.п. 5.2.1 Закону про податок на прибуток, виходячи з того, що така орендна операція здійснюється в межах господарської діяльності.

Співробітники ж податкового відомства дивляться на це інакше. Вони вважають, що суми орендної плати за договором оренди житлового приміщення, не переведеного в нежитловий фонд, не можуть бути відображені у складі валових витрат підприємства, оскільки така операція не пов'язана з господарською діяльністю платника податків.

Щоб довести свою правоту, підприємству в даному випадку довелося звернутися до суду.

Позиція податкового органу

Відмовляючи платнику податку - орендарю квартири в праві на відображення орендної плати в складі валових витрат, податківці посилаються на Житловий кодекс, який:

• Забороняє використовувати житлові приміщення для потреб промислового характеру (ст. 6);
• Встановлює, що житлові приміщення призначені для постійного проживання, використання в якості службових житлових приміщень і гуртожитків (ст. 6);
• Дозволяє використовувати нежитлові приміщення для торговельних, побутових та інших потреб невиробничого характеру (ст. 4);
• Допускає переведення придатних для проживання жилих приміщень у нежилі лише у виняткових випадках (ст. 8).

Крім того, співробітники ДПАУ вказують, що орендар - юридична особа може використовувати житло лише для проживання у ньому фізичних осіб (ч. 2 ст. 813 ЦКУ) і не має права використовувати його для промислового виробництва (ст. 383 ЦКУ).

При цьому вони пояснюють, що виробничим приміщенням є замкнутий простір в спеціально призначених будинках і спорудах, в яких постійно (по змінах) або періодично (протягом частини робочого дня) здійснюється трудова діяльність людей (п. 1 Санітарних норм мікроклімату виробничих приміщень ДСН 3.3. 6.042-99, затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України від 01.12.99 р. № 42).

Виходячи з цього податківці роблять висновок: оскільки трудова діяльність людей може здійснюватись у виробничих приміщеннях, виробниче використання передбачає переведення житлових будинків у спеціально призначені, тобто нежитлові.

А зважаючи на те що орендована квартира використовується під офіс і при цьому, незважаючи на зроблений євроремонт, не переведена з житлового фонду в нежитловий, підприємство не має права включати до валових витрат суми орендних платежів, так як їх сплата не пов'язана з його господарською діяльністю (див. , зокрема, лист ДПА у м. Києві від 10.04.2006 р. № 250/10/31-106 / / «Податки та бухгалтерський облік», 2006, № 85, лист ДПАУ від 18.05.2005 р. № 9562 / 7 / 15-1117 та консультацію у тижневику «Податковий, банківський, митний КОНСУЛЬТАНТ», 2008, № 25). Цієї позиції податківці слідували і в даному випадку, що виразилося у прийнятті за результатами перевірки підприємства податкового повідомлення-рішення, яким було визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток з урахуванням штрафних санкцій.

Вирішення справи судом

Вивчивши матеріали справи, ВАСУ виніс справедливе рішення: валові витрати з орендної плати за використання квартири під офіс правомірні.

Це рішення обгрунтоване тим, що орендована квартира використовувалася підприємством як адміністративно-офісного приміщення, в якому розміщувалися співробітники підприємства, офісна техніка, меблі, документи і здійснювалася передбачена статутом діяльність.

На думку суду, витрати, пов'язані з орендою приміщення, в якому платник податків здійснює безпосередньо свою діяльність, в будь-якому випадку мають господарську спрямованість і повинні ставитися до валових витрат, оскільки будь-якому підприємству для ведення господарської діяльності необхідні офісне приміщення, телефонні лінії, техніка і т. п.

А той факт, що квартира (об'єкт оренди) не була в установленому законом порядку переведена з житлового фонду в нежитловий, як того вимагає Житловий кодекс, може створити певні проблеми для орендодавця, але не повинен впливати на порядок формування валових витрат орендаря.