Декларація про ціни на продукти: коли та як її складати

Олександр Радзієвський, експерт

Уряд зробив другу спробу запровадити декларування цін на продовольчі товари, яке має широке коло дії та стосується більшості торговельних підприємств.

Наказом від 13.08.2008 р. №341 (далі – наказ №341), зареєстрованим у Мін’юсті 20.08.2008 р. за №767, Мінекономіки затвердило декларацію про оптову ціну на продовольчі товари, щодо яких запроваджено державне регулювання, та Інструкцію щодо її заповнення та застосування.

Вимоги Інструкції поширюються на суб'єктів господарювання – юридичних осіб незалежно від їх організаційно-правової форми та форми власності та фізичних осіб – підприємців, які виробляють та реалізують продовольчі товари, крім хлібобулочних виробів, щодо цін на які запроваджено державне регулювання*.

що передбачено декларацією

Ще наприкінці літа постановою від 06.08.2008 р. №709 Кабмін вніс зміни до Порядку декларування зміни оптово-відпускних цін на продовольчі товари. Тоді виробники продовольчих товарів та магазини опинилися в нестандартній ситуації. Порядок, прийнятий для обмеження інфляційних процесів, передбачав нестандартні методи дії на ціни: декларуванню підлягають зміни оптово-відпускних цін на продовольчі товари, якщо ціни зростають протягом місяця більш як на 1%.

Зміни, внесені до Порядку, значно ускладнили принципи декларування. Відтепер якщо товар, який підлягає державному регулюванню, продає виробник, він повинен задекларувати оптово-відпускну ціну.

Копія декларації передається покупцю. При цьому на ній продавець повинен зазначити первинні документи для проведення господарських операцій з відпуску товару (товарно-транспортну накладну, накладну на відпуск товару тощо) та назву покупця, який купив цей товар із виробленої партії.

Якщо оптовий покупець продає товар наступному покупцю, він повинен зняти ксерокопію декларації і зазначити, кому він продає товар із цієї партії. І так до кінцевого роздрібного покупця.

Виробник складає декларацію окремо на кожну партію товару за формою, затвердженою наказом №341, в одному примірнику, який залишається у нього.

Декларація (копія декларації) зберігається суб'єктом господарювання протягом трьох років разом з первинним документом для проведення господарських операцій з відпуску товару та надається на вимогу органів державного контролю за цінами під час перевірки додержання державної дисципліни цін, а також за письмовими запитами цих органів.

Якщо підприємство велике і має значні обсяги поставок та велику кількість контрагентів і постачальників, це обтяжлива додаткова робота. У такий спосіб уряд намагається контролювати увесь ланцюжок від виробника до роздрібного продавця, який продає товар кінцевому споживачеві. Хоча при цьому порушується комерційна таємниця.

Більше, відтепер підприємству доведеться ще й погоджувати ціни у двох контролюючих органах – органі виконавчої влади та територіальному відділенні Державної інспекції з контролю за цінами.

націнка

Постановою Кабінету Міністрів від 25.12.96 р. №1548 визначено перелік товарів, на які поширюється державне регулювання, та передано повноваження місцевим держадміністраціям здійснювати таке регулювання. Тобто кожна облдержадміністрація може встановлювати розмір такої націнки.

Якщо держадміністрацією передбачено, що максимальний розмір націнки від виробника до кінцевого споживача не повинен перевищувати 15%, то підприємство має продавати товар не вище цієї націнки.

документи для виробників

Виробники продовольчих товарів у разі зміни оптово-відпускних цін подають до територіальних органів Держцінінспекції такі документи:

- пояснювальну записку щодо обґрунтування необхідності зміни оптово-відпускних цін разом з довідкою про результати економічного аналізу фактичних витрат на виробництво;

- калькуляцію собівартості виробництва продовольчих товарів із зазначенням обсягу матеріальних та трудових витрат;

- довідку про обсяги виробництва продовольчих товарів за минулий рік та відповідний період поточного року;

- стандарти, нормативи, технологічні регламенти з виробництва продовольчих товарів;

- копії договорів, пов'язаних з виробництвом продовольчих товарів, укладених з іншими суб'єктами господарювання;

- довідку про фактичну та декларовану рентабельність від реалізації продовольчих товарів.

Документи засвідчуються підписом керівника, скріплюються печаткою і подаються не пізніше ніж за 10 робочих днів до запровадження нових оптово-відпускних цін на продовольчі товари.

документи для торговельних підприємств

Торговельні підприємства, які провадять діяльність з реалізації продовольчих товарів, у разі зміни оптово-відпускних цін подають до територіальних органів Держцінінспекції такі документи:

- пояснювальну записку про обґрунтування необхідності зміни оптово-відпускних цін разом з довідкою про результати економічного аналізу фактичних витрат на реалізацію;

- калькуляцію витрат на реалізацію продовольчих товарів;

- копії договорів, пов'язаних з реалізацією продовольчих товарів, укладених з іншими суб'єктами господарювання;

- копію декларації про зміни оптово-відпускних цін на продовольчі товари суб'єкта господарювання, який провадить діяльність з виробництва продовольчих товарів (у разі її наявності).

Документи засвідчуються підписом керівника, скріплюються печаткою і подаються не пізніше ніж за три робочих дні до запровадження нових оптово-відпускних цін на продовольчі товари.

відповідальність

Контроль за виконанням вимог Порядку декларування зміни оптово-відпускних цін на продовольчі товари покладено на Держцінінспекцію.Посадові особи інспекції наділені досить широкими повноваженнями, практично нарівні з представниками податкових органів. Зокрема, Держцінінспекція має право проводити на підприємствах незалежно від форм власності перевірки бухгалтерських документів, книг, звітів, калькуляцій та інших документів, пов’язаних із формуванням, встановленням і застосуванням цін та тарифів, обстежувати в установленому порядку виробничі, складські, торгові та інші приміщення, ухвалювати рішення про застосування до порушників фінансових санкцій тощо.

До речі, штрафи за порушення встановленого порядку ціноутворення передбачені чималі. Відповідно до ст.14 Закону про ціни і ціноутворення до бюджету стягується вся необґрунтовано отримана підприємством унаслідок порушення державної дисципліни цін сума виручки.

Крім того, відповідно до Закону про ціни особи, винні в порушенні порядку встановлення і застосування цін і тарифів, притягуються до адміністративної або кримінальної відповідальності.

За неподання декларації посадовим особам загрожує адміністративний штраф. Згідно зі ст.165-2 КпАП за порушення порядку формування, встановлення та застосування цін і тарифів, а також знижок, націнок, доплат до них накладається штраф у розмірі від 5 до 10 н.м.д.г. (85 – 170 грн). Ті ж дії, здійснені особою, яку протягом року вже було оштрафовано за цей вид порушень, караються накладенням штрафу в розмірі від 10 до 15 н.м.д.г. (170 – 255 грн).

_____________